UA 
EN 
Відверто кажучи, ми були здивовані вашими питаннями. Виявилось, що життя наших громадян іноді цікавіше, ніж у голлівудських фільмах. Отже, почнемо.
1. Я керівник відділу продажів. Я точно знаю, що один із працівників знімає мене приховано під час моїх нарад. Які в мене є можливості припинити це, з точки зору права? (Андрій, Харків).
Питання Андрія цікаве в тому, що знімають приховано його, а порушують права підприємства, в якому він працює. Які порушення ми можемо бачити?
Порушення конфіденційної та комерційної інформації (якщо підприємство має положення про комерційну інформацію та укладає з працівниками угоду про нерозголошення).
Порушення трудової дисципліни (якщо підприємство має відповідні положення про етичну поведінку, які закріплені в трудовому розпорядку, службових інструкціях та інших локальних актах).
Порушення приватного простору. Як вказано в запитанні, зйомку проведено таємно, що є прямим порушенням ч.3 ст.307 Цивільного кодексу України.
Що можуть порадити юристи? Підприємство може застосувати наслідки, які передбачені трудовим договором, положеннями про комерційну, конфіденційну інформацію та законодавством. Андрій може подати позов до суду та вимагати стягнення моральної шкоди.
Що може порадити АО “Бахмач та Партнери”?
а. З’ясувати мотиви такої поведінки працівника: чому він намагається зняти на відео саме свого керівника? Навряд чи він бажає розкрити комерційну інформацію підприємства.
Комерційну та конфіденційну інформацію в простому розумінні ми асоціюємо з базами покупців/постачальників/ціновою політикою підприємства. Вся ця інформація міститься в робочих комп'ютерах, а крадіжка відбувається за допомогою флешок, або надсилається на особистий імейл, або “заливається” на «хмару». “Прихована” зйомка тут не потрібна та несе в собі ризики розкриття - як ми бачимо, помітити таємну зйомку не складно.
Ми рекомендуємо, перш ніж приймати кадрові рішення, розібратися в ситуації делікатно та провести службове розслідування з опитуванням працівника, керівника та інших колег відділу продаж.
За нашим досвідом, працівник може робити зйомку для того, щоб зафіксувати мобінг на підприємстві, неетичне поводження або інші порушення трудових відносин.
Коли вам стануть відомі мотиви такої поведінки, можна приймати рішення про подальшу долю цього працівника, не боячись, що це може привести до неочікуваних наслідків.
б. По закінченню службового розслідування можна провести семінар серед працівників, щоб ще раз нагадати про положення трудового розпорядку та підкреслити, що проводити зйомку колег під час робочого процесу заборонено, після проведення такого семінару радимо зібрати підписи учасників, що вони брали в ньому участь. Це такий спосіб “на майбутнє” попередити бажання інших працівників знімати своїх колег та зберегти робочу атмосферу на підприємстві.
2. На підприємстві нас змушують писати заяви про звільнення “за погодженням сторін”. Чи можу я зняти на відео такі “бесіди”? (Вікторія, Київ).
Ми обрали саме це питання, тому що воно було найбільш запитуване. Перш ніж відповісти на це питання, хочемо пояснити, чому ситуація з такими зйомками потребує значної уваги.
В статті 43 Конституції України вказано, що “громадянам гарантується захист від незаконного звільнення”, проте в жодному законі не вказано, що саме є “примусом” до звільнення, тобто які ознаки, які докази примусового звільнення існують - законом не визначено. Тому суддям важко прийняти рішення на користь працівника, якого примусили до написання заяви.
Судді схильні до вивчення паперів та показань свідків, тому, якщо звільнення відбувається за зачиненими дверима, “віч-на-віч”, довести “примус” зведено до нуля. По суті це буде ваше слово проти слова вашого керівництва, саме тому ця категорія справ є складною та виграти її в суді є завданням з зірочкою.
Тому радимо зібрати докази:
- Листування з месенджерів з кадровиком або з безпосереднім керівником, зі змісту якого буде вбачатися примушування - тобто дійсно будуть озвучені вимоги про звільнення та описані негативні наслідки, якщо заяву не буде підписано “по хорошому”;
- Знайти однодумців, таких саме працівників, як ви, які зможуть в суді бути вашими свідками;
- Так, зробити аудіозапис, якщо кадровик проводить такі бесіди з вами “віч-на-віч”. При цьому необхідно побудувати свою розмову таким чином, щоб було чутно дату та час запису, щоб було зрозуміло ПІБ співрозмовника та його посаду на підприємстві. Радимо проконсультуватися з адвокатом, як саме зробити такий запис, тому що це майбутній доказ в суді, а українські суди мають упереджене ставлення до таких доказів.
3. В нашому будинку є магазин. На дверях магазину є попередження, що ведеться відеоспостереження. Місяці два тому з’явилося оголошення про крадіжку та були роздруковані фотографії з відеозапису. На одне фото випадково потрапило моє обличчя. Я неодноразово звертався до адміністратора та продавців, щоб вони прибрали це фото, але вони сказали що це їхнє право. Чи законні їхні дії, взагалі, як можна заборонити магазину знімати відвідувачів? (Віктор, Умань).
Почнемо з останнього питання. Вести зйомку в публічному місці цілком законно, але за умови, що відвідувачів магазину попередньо про це сповістили за допомогою оголошення. В такий спосіб керівництво магазину виконало вимоги законодавства, а саме статті 307 Цивільного кодексу: «Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, … та інших заходах публічного характеру”. Тобто діє правило: якщо ви проти того, щоб вас знімали, не заходьте в магазин.
Що ж робити з фото?
Тут є очевидне порушення ч.1 ст.308 ЦК- ”фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи”. Як ми бачимо, така згода відсутня. В цьому випадку Віктор має право подати до суду позов з вимогою про встановлення заборони розміщення інформації про особисте життя у вигляді фотографій та відшкодування моральної шкоди.
Як приклад: суд м. Харкова стягнув 10 000,00 гривень моральної шкоди в подібній ситуації (справа 641/25/21).
Якщо розбиратися без судової тяганини, достатньо в письмовому вигляді звернутися до керівництва з вимогою припинити використовувати фото. На нашу думку, таке звернення буде більш ефективним, ніж усні звернення до працівників магазину.
4. Нашого сина запросили на день народження до однокласника. Свято буде відбуватися на дачі, в присутності батьків. Буде фотограф, відеограф, аніматори. Але ми не хочемо, щоб інші оприлюднили фото/відео з нашим малим в соцмережах, йому всього 10 років. Що ми можемо зробити? Не хочеться псувати свято, але не хочемо, щоб у когось було відео з ним (Аліна, Вінниця).
Доречне питання, тому що його задають батьки перед тим, як відбудеться свято, а не “після”. Маємо зазначити, що це якраз той випадок, коли потрібен фахівець, який розуміється на сімейному та медійному праві.
Давайте розбиратися.
Дитині тільки 10 років. До досягнення 18 років право робити заяви від імені дитини мають законні представники, тобто батьки та опікуни (ст.242 Цивільного кодексу). Тому саме батьки мають сказати “ні, ми не хочемо розповсюдження зображення нашої дитини”. Але як це зробити ввічливо, не вдаючись до офіціозу?
Просто поговоріть з батьками, які влаштовують свята та наостанок додайте: “Щоб не було непорозумінь, ми напишемо вам коротеньке повідомлення в месенджері. Якщо можете, попередьте, будь ласка, інших учасників”. Перше: ви можете особисто все проговорити та пояснити, чому ви так робите. Така форма спілкування викликає повагу та розуміння. Друге: просте повідомлення в месенджері з юридичної точки зору є забороною про розповсюдження та публікацію фотографій вашої дитини для організатора свята, яку він повинен виконати.
Якщо хтось з інших учасників зробить публікацію фото вашого сина в соцмережах, батьки мають можливість “кинути страйк” (тобто поскаржитися) безпосередньо до соцмережі. Існують певні механізми складання такої скарги. Наприклад, в Instagram ви "клікаєте" на конкретне зображення, далі натискаєте “Поскаржитись”. Вам пропонуються відповіді на вибір, серед них “Запит на видалення персональних даних відповідно до загального регламенту з захисту даних”, далі обираєте “Хтось ділиться особистою та конфіденційною інформацією”.
Якщо не було реакції (очікування може займати до 2 тижнів), слід написати скаргу, але вже безпосередньо в США до Instagram. Це складний шлях, тому в даному випадку рекомендуємо звернутися до наших фахівців.
5. Я одружився з дівчиною. Декілька фото оприлюднили в сторіз, але скористалися опцією “Тільки для друзів”. Наша знайома оприлюднила скрін сторізу з доступом для всіх. Ми писали нашій знайомій, щоб вона його видалила - безрезультатно. Вона нам відписала, що ми самі оприлюднили це фото в соцмережі, отже надали “згоду” на використання наших зображень. Що робити? (Роман, Харків)
В цій ситуації можна зробити, як було описано вище - тобто звернутися безпосередньо до Instagram.
Але є один нюанс. Дійсно, коли ми самі оприлюднюємо наші фото в соцмережах, ми, так би мовити, даємо свою “мовчазну згоду” на те, що будь-яка людина може взяти наше фото та перепостити або якимось чином використати наше зображення. В даному випадку ми радимо поскаржитись до сервісу Meta не з приводу порушення персональних даних, але з порушення авторських прав - по суті це крадіжка контенту. Складність полягає в технічному моменті: ваш сторіз діяв тільки 24 години, та, ймовірно, не зберігся в архіві. Можливо знадобиться доводити, що авторство цієї фотографії належить вам.
Якщо йти юридичним шляхом в Україні, радимо звернутися до наших фахівців, які розуміються на авторському праві, захисті персональних даних та медійному праві.