Оберіть свою мову

ПУБЛІКАЦІЇ

Наша відповідь - так.

Ідея допису виникла з ситуацій наших Клієнтів, які питали про легальність запису:

  • аудіорозмов;
  • аудіонарад в компаніях;
  • відеозаписів порушень.

Чи можна ці записи використовувати у суді? А якщо ваша дитина зробила запис того, як вчитель “булить” дитину у школі?

Діапазон питань широкий, тому розіб’ємо наш допис на 3 частини.

Перша частина буде присвячена “чому це законно”, друга частина “коли не можна робити запис”, і в третій будуть відповіді на ваші запитання.

Чому це законно?

Є цілий пласт законів та судової практики, які регулють це питання. Ми назвемо два основних, які пояснюють загальні правила:

  • Статті 307 та 308 Цивільного кодексу Україні говорять нам про те, що ми маємо право знімати особу в публічних місцях (на мітингах, вулиці, пошті, в кафе, транспорті). Це називається зйомкою в публічних місцях, але, якщо людина буде вимагати “заблюрити” або видалити її зображення на записах, ми повинні цю вимогу виконати. Ці правила спрямовані на захист нашого приватного життя.
  • Закон України “Про захист персональних даних” – це закон, який встановлює межі, за які ми не можемо виходити при здійсненні запису або, навпаки, повинні утримуватися від зйомки. Простими словами, закон визначає дії, за які можна понести відповідальність. Нам стає зрозуміло, коли відео- та аудіозапис буде вважатися незаконним.

До персональних даних можна віднести все те, що допомагає ідентифікувати особу. Це:

  • ПІБ, дата народження;
  • вік, стать, сімейний стан, фізичні параметри;
  • реквізити паспортів, податковий номер, номер телефону;
  • реквізити банківських карток;
  • адреси: проживання, спортзалу.

Цей перелік невичерпний.

Тобто записи можна робити, але без зображення людини, її бейджику з ім’ям, що, по суті, призводить до нуля можливість робити такий запис. Так?

Повернемось до початку.

Що саме об’єднує працівника пошти/митниці? Всі вони працюють та виконують обов’язки від імені свого роботодавця. Майже всі ми під час свого робочого дня знаходимось в публічному просторі (у своїх офісах) та виконуємо свої обов’язки за тими правилами, які нам диктують роботодавці. Тобто в цей період часу ми на роботі, не в приватному житті, отже неможливо в нього втрутитися.

Розглянемо конкретний приклад.

Працівник пошти відмовляється приймати вашу посилку, мовляв, в нього залишилось 5 хвилин до перерви. Ви наполягаєте. Працівник не реагує. Що робити? Дієвим способом є фіксування такого порушення - відео. Працівник починає лайку, тому що керівництво пошти місяць тому провело тренінг, на якому повідомило своїм підлеглим, що відвідувачі не можуть проводити відеозйомку, нібито це збір персональних даних.

В цьому випадку ваші дії цілком законні, тому що:

  1. Працівник зараз виконує свої обов’язки, які ніяк не пов'язані з його приватністю;
  2. Працівник знаходиться на своєму робочому місці та в робочий час;
  3. Саме керівництво вимагає від працівника носіння бейджика з зазначенням ПІБ та посади для обізнаності Клієнтів, тому розкриття персональних даних було умовою праці. Тобто відбулось це за згодою працівника;
  4. Ви не робили записи його особистих документів, не питали про його номер телефону, про його дітей, або щось подібне. Отже, не відбулося збору персональних даних, а ваші дії цілком законні. Такий запис можна оприлюднити у своїх соцмережах.

На останок додамо: навіть якщо маєте сумніві про те, законно це чи ні, краще зробити, тому що відеозапис може бути єдиним доказом порушення, свідком якого ви стали. Що робити далі з цим записом (оприлюднити/видалити/використати в суді), вам допоможе визначитися досвідчений адвокат.

We use cookies to ensure that we give you the best experience on our website.