UA 
EN 
Вона за кордоном, він в Україні.
У подружжя є неповнолітні діти та спільне майно.
Коли почалась війна, вона з дитиною виїхала за кордон.
Згодом вона облаштувалась, знайшла роботу, до неї приїхали її сестри/мама.
Коли він попросив її повернутись додому, вона відмовилась, а через півроку він почув про те, що вона бажає розлучення, аліментів, та поділу квартири/машини/бізнесу.
Що робити?
Є два варіанти розвитку подій.
Якщо обидва згодні розійтися мирно:
- Складаєте для себе перелік того, що з майна має для вас принципове значення: наприклад машина, тому що вона є інструментом ведення бізнесу, або машина та земельна ділянка;
- Визначаєтесь, з ким, на вашу думку, буде жити дитина, коли з нею можна бачитись, яку суму аліментів можете сплачувати.
- Обговорюєте з дружиною (чоловіком) ваше бачення. Знаходите компроміси.
- Складаєте два договори:
- договір про визначення місця проживання дитини, розмір аліментів та
- шлюбний договір (так простіше поділити майно).
- Підписуєте договори в Україні у нотаріуса. Можна обрати найближче місто до кордону – наприклад, Шегині, там теж є нотаріуси.
Готуєте та подаєте до суду спільний позов про розлучення.
Через місяць-півтора отримуєте рішення суду та свідоцтво про розлучення.
Часто під час перемовин з’ясовується, що якесь майно оформлено на батьків, на сестер, або є в кредиті, або будується – це все можна врегулювати.
Якщо мирні перемовини зайшли у глухий кут:
- Складаєте для себе перелік, що для вас є важливим.
- Шукаєте гарного адвоката, щоб подати до суду документи.
- Витрачаєте три роки життя на судову тяганину з неконтрольованим результатом.
Як бачите – в обох варіантах ви складаєте для себе перелік речей, які для вас є принциповими. Все інше – юридичний аналіз та робота зі збору паперів/доказів, яку краще довірити людям, що знаються на цьому.
Якщо бажаєте зробити процес розлучення в мирному ключі, навіть якщо остання розмова закінчилася криками та погрозами, звертайтеся до нас.