ВІДКРИТТЯ УКРАЇНСЬКИМИ КОМПАНІЯМИ РАХУНКІВ ЗА КОРДОНОМ

  Публікації

Закон України “Про валюту і валютні операції”, який набрав чинності 07 лютого 2019 року, значно лібералізував можливість використовувати різні фінансові інструменти для українських громадян та компаній.

Національний банк України виконуючи норми цього прогресивного Закону поступово змінює свої підзаконні акти. Перша хвиля змін пройшла у січні 2019 року. В цьому прес-релізі НБУ можна побачити перелік основним січневих змін (https://bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=85295172&showTitle=true).

В квітні було затверджено нову Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

Найсвіжіший акт лібералізації – спрощення порядку видачі небанківським фінансовим установам ліцензій на здійснення валютних операцій (Постанова НБУ від 07 травня 2019 року № 65). Цієї постановою, зокрема, НБУ звільняє учасників ринку цінних паперів від необхідності отримувати ліцензії на валютні операції.

Одним із важливих кроків лібералізації є надання можливості юридичним особами відкривати та користуватися рахунками у банківських установах за кордоном.

Частина 3 статті 4 Закону України “Про валюту і валютні операції” встановлює, що: «резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції».

Крім цього, Постановою НБУ від 05.02.2019  № 31 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» було скасовано  Інструкцію про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон та Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України.

Однак, лібералізація має певні межі.

Так Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, українським банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі (пункт 14-1 Положення).

Однак, заборона не поширюється на випадки коли юридичні особи купують іноземну валюту з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов’язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).

Тобто, сьогодні юридичні особи можуть безперешкодно відкривати та користуватися рахунками у банківських установах за кордоном за винятком випадків переказу на них коштів з України в іноземній валюті для накопичення її за кордоном, переказу коштів в банки, що зареєстровані в офшорних зонах, чи для наступної сплати дивідендів, в окремих інших випадках, передбачених згаданим Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Однак при цьому, нашим компаніям не слід забувати про те, що в закордонних банках процедури відкриття рахунків є досить складними та потребують проходження тривалих процедур ідентифікації з наданням документів щодо структури власності, джерел походження коштів та багатьох інших.

В межах боротьби з відмиванням коштів керуючись законодавством Anti money laundering зарубіжні фінансові установи зобов’язані проводити процедури вивчення клієнтів (так звані KYC процедури – «знай свого клієнта»).

Ці вимоги до банків, та, відповідно, самих банків до своїх клієнтів постійно посилюються. Так 19 червня 2018 року була опублікована п'ята директива ЄС по боротьбі з відмиванням грошей (AMLD 5), яка набула чинності 9 липня 2018 року та змінює четверту Директиву по боротьбі з відмиванням грошей (AMLD4). Країни-учасники зобов'язані впровадити змінені правила у внутрішній закон не пізніше 20 січня 2020 року.

Back

© Бахмач та партнери, 2018